Співробітники ювенальної превенції поліції Донеччини провели аналіз з розшуку безвісти зниклих дітей. Цього року кількість повідомлень про зникнення дітей збільшилася - з дому пішли 382 дитини. Бажання піти світ за очі не залежить від статі - серед втікачів хлопців та дівчат майже порівну.
У переважній більшості рідний дім або інтернатські заклади залишають підлітки – 13-15 років. На другому місці – малеча 1-9 років, яка губиться на вулиці.
Найчастішими причинами втечі для дітей, які виховувалися у родинах, ставали байдужість, а то й відкрита зневага власних батьків, п’янство та побої, низький достаток у родині та бажання самостійно заробляти, а також жага спробувати щось нове, випробувати себе у «дорослому житті».
Вихованці інтернатів та притулків мріють про дім, люблячих рідних та нерідко вирушають на їхні пошуки. Крім того, нерідко при направленні дитини до спецзакладу не враховуються її побажання, а також через відсутність соціальної та психологічної адаптації до нормальних умов життя хлопці та дівчата, які проводили тривалий час на вулиці, не витримують морального тиску та знову пускаються у мандри.
Зникнення дитини в зоні АТО – велика небезпека. Поліцейські підіймають усі сили на пошуки дітей, залучають волонтерів та ЗМІ. Таким чином 91% дітей-втікачів вдалося знайти вже у перші години після зникнення. На сьогодні не розшуканими залишаються 12 хлопців та дівчат, але є інформація, що 10 з них знаходяться у родичів чи близьких на окупованій території.
Співробітники поліції повертають дітей до родини або в інтернат, проводять з юними «мандрівниками», батьками та викладачами індивідуальну роботу. А через якийсь час дитина знову опиняється на вулиці. Чи можна розімкнути«замкнуте коло» та що для цього треба – вивчали правоохоронці.
Любити не можна втратити
Слов’янського десятикласника-переселенця з окупованої Макіївки правоохоронці добре знають. Його батьки розлучилися. Разом з батьком він переселився на північ, де родина перебивалася випадковими заробітками. Мати залишилася на окупованій території. Через проблеми у родині підліток з дитинства почав втікати з дому.
В цьому році школяр здійснив дві спроби розпочати самостійне життя. Аби зрозуміти, що його до цього спонукало, достатньо лише одного факту: батько звернувся до поліції про те, що син зник, тільки через два тижні. І те лише після того, як забила тривогу матір.
Хлопець ховався у Харківській області під вигаданим ім’ям, працював вантажником, ночував у підвалах. Поліцейські його шукали два тижні та знайшли у лікарні м. Ізюм, куди він потрапив з бронхітом. «Не хотів повертатися до батька через його аморальний спосіб життя», - пояснивпідліток правоохоронцям.
Зараз вирішується питання щодо позбавлення батька батьківських прав, а хлопець погодився жити у центрі реабілітації, пообіцявши поліцейським більше не втікати.
Сама у великому місті
Схожа доля – у 15-річної дівчинки з Добропілля, яку правоохоронці розшукали у Кривому Розі. Але для школярки це була перша «мандрівка», і поліцейські зараз вживають заходів, щоб вона стала останньою.
Дівчина живе з дідусем та бабусею. Батьки розлучені, у кожного – своя сім’я, і донька залишилася зі своїми проблемами сам на сам. Про те, що вона зникла, поліцейські дізналися через день.
Правоохоронці встановили, що школярка придбала квиток на рейсовий автобус до Кривого Рогу. Дорогою робила селфі в автобусі та викладала фото в інтернеті, а потім хизувалася перед своїми однолітками, що нарешті вона почне нове життя. Дівчина вже давно мріяла кудись поїхати та почати кар’єру дизайнера. «Стартовий капітал» потайки взяла у бабусі.
Вже через день правоохоронці знали, за якою адресою зупинилась втікачка. А наступного дня неповнолітню повернули додому.
Дівчина талановита, вона отримувала призи у міських творчих конкурсах і зараз понад усе їй потрібна увага дорослих, плече, на яке можна опертися.
Звертайтеся до поліції
Бродяжництво – це не проблема конкретної дитини, а соціальне явище, яке виникає тоді, коли дитина залишається без тепла та уваги. Вирішити проблему дітей, які виявилися непотрібними, іноді навіть власним батькам, можна лише згуртувавши зусилля їхніх рідних і близьких, поліції, соціальних служб, а також усіх небайдужих до чужої біди. У багатьох випадках ані батьки, ані педагоги не повідомляють про проблему або повідомляють несвоєчасно, і поліція дізнається про проблеми дітей, коли вже пізно. Сьогодні робота ювенальної превенції поліції спрямована те, аби дитина зрозуміла, що вона не сама, на її підтримку та розвиток.
Поліція Донеччини закликає молодь: з будь-якими питаннями звертайтеся на «телефон довіри» 0-800-505-102 та на електронну адресу dovira.ditu@gmail.com.
Чт Янв 25, 2024 1:42 am автор Vendor
